Євгенія Більченко

Книга гостей автора

Поля з позначкою * обов’язкові для заповнення. Введення коду підтвердження є елементом захисту від спаму, який розсилається електронними роботами в книги для гостей

Код підтвердження:
Введіть код підтвердження: *
Ім'я: *
Місто:
E-mail:
WEB:
Тема: *
Повідомлення: *

	2008.11.28/ Метаморфоза/ Макс Непорада (м. Кременчук)
	Не дарма і Цвєтаєву згадали в епіграфі. Дуже великий вплив вона має на нашу творчість, тим паче на жіночу. Оці увірваність, недомовленість рядків і образів лише підтверджують мої здогади. Гарно, дуже гарно. Тільки чому я розтікаюся мислею по дереву стосовно Цвєтаєвої? Сам дивуюся.
	2008.11.18/ о независимости / Я
	да уж.... "Все мне позволительно, но не все полезно; все мне позволительно, но ничто не должно обладать мною" (1Кор.6:12).
	2008.11.17/ о ракурсах/ Николай Ширяев (Симферополь)
	Ах, Женя! Вы не знаете своего счастья! Главное, что Вы благородная, добрая, интеллектуальная Дама! А периоды в жизни - это, в сущности, очень вторичная штука... Вспоминаю Евангельское:" Жизнь человеческая не зависит..." Поверьте - от очень многого она не зависит на самом деле.
	2008.11.13/ Дякую Вам, Максе!/ Евгения Бильченко
	Саме так. Вам дякую. Бо  у мене зараз такий період у житті паршивий, що в особистому, що в патріотично-громадянському ракурсах, що тепле, а головне розумне і не-патетичне Слово, - як бальзам на рану. ...Не тільки Ви: Більченко теж плутається між своєю інтимною та громадянською позицією, точніше кажучи, переживає одне через друге і все крізь усе. І ще в чому хочу Вас підтримати: дістало ототожнення великою частиною нашої, так би мовити, "свідомої еліти" категорій мовного й етнокультурного, етнокультурного і загальносвітового. Чомусь вважається, що, якщо ти - російськомовний і любиш російську духовну культуру Пушкіна і Достоєвського, ти повинен підтримувати шовіністично-імперські політичні настрої з боку тимчасових і аж ніяк не-пушкінських урядовців. Або: якщо ти - щирий українець, то вже поважати іноземне - зась,  бо назвуть "ренегатом", "маргіналом" і т.п. Мені здається, любити Батьківщину - не калину цілувати, а вміти з нею, з калинкою, і від її імені вести діалог зі світом. Всьо, щось я розговорилася... Вам повідомлення продублюю в адресну книгу :)
	2008.11.12/ Щодо Шевченка/ Макс Непорада (м. Кременчук)
	Браво. Плутаюсь тільки між громадянською та інтимною лірикою вірша. Останнє більш виразне у вірші. А ще слово "Родина" і деталізація самого поняття російськомовним поетом до душі. Бо досі читав тутечки тільки хаяння російськомовними моєї Батьківщини. Було враження, наче я на шовіністичному скінхедівському сайті російської "ґлубінкі". Дякую Вам за надію.
	2008.11.07/ свежее/ Ширяев Николай (Симферополь)
	"И осень", "Переправы морей и рек", "Актриса" - хорошо. С прошедшим днем научного работника! (Шестого был).
	2008.11.02/ свежее/ Ширяев Николай (Симферополь)
	Из свежих хорошо "Материнское". Но и оно отличается тем, с чем я с трудом "боролся" при переводе "Коровы" - рубленным ритмом. Одна мысль, образ часто занимает всего строку или даже полстроки. Переводить такие стихи трудно - не разгуляешься в этих жестких рамках. Ну, уж таков Ваш стиль; но все же несколько большей размашистости и преемственности по ходу текста - пожелал бы.
	2008.11.02/ ответ на ремарку/ Ширяев Николай (Симферополь)
	"БОльного не больней..." - проблемное в смысле смелости постановки проблемы или в смысле слабости ее решения?
	2008.10.21/ про перевод/ Николай Ширяев (Симферополь)
	Спасибо за одобре! Надеюсь и впредь!
	2008.10.16/ все начинается с коровы, во всяком случае - в исламе/ Николай Ширяев (Симферополь)
	Более того, это свершилось. Перевел "Оду корове"!!! Сказать, что перевод расчудесный, не берусь. Но я ооооочччень старался! То, что в прошлом, - так уже не внове, Нечему завидовать до стона - Разве только звездам и корове, Той, что скачет по карпатским склонам. Знаете, с людьми бывало всяко, Мой катарсис - им не на потребу; Вся триада: роза, крест и якорь, - Кличет землю вспоминать про небо. Девять дисков - страшно и привычно. Все колокола - да мне о щеку. Ветер не упругий и не зычный Туч не рвет, не гнет тугие фоки... Дождь, но и костры пылают ало. Дни мои все те же и не те же... Молоком одаривать желала б Тех, кто под конец меня зарежет. P.S. Автор перевода искренне желает Евгении в мире и благополучии дожить до глубокой старости и почить покойно. Без ПС не обойтись, т.к. окончание принялось вдруг звучать как потенциальное пророчество. А я оного эффекта совсем не хотел!