Сергій Татчин

Книга гостей автора

Поля з позначкою * обов’язкові для заповнення. Введення коду підтвердження є елементом захисту від спаму, який розсилається електронними роботами в книги для гостей

Код підтвердження:
Введіть код підтвердження: *
Ім'я: *
Місто:
E-mail:
WEB:
Тема: *
Повідомлення: *

	2009.05.01/ Втіха/ Світлана Залізняк
	Почала читати з "Не лю"... Життя як текст. Геніальні вірші. Можна читати щодень  - буде свято в будень. Потенціал невичерпний. Розум плюс чуттєвість. ПОЕЗІЯ. _________________________________________ не перебільшуйте, Світлано, а то ще наврочите:) геніальні - це коли всі, в тому числі й автор читають їх з відкритим ротом. а автор в даному випадкові дивиться на них з єхидним прищуром: щось краще буде, щось гірше... щось може й переписав би, та не хоче вертатися... та й дороге воно йому саме таке як є. так що - най буде. втім, дякую за добрі слова (робить брутальний чоловічий кніксен:)
	2009.04.21/ Візьми мені пляшку, хай зціпить зуби/ Олександр Дяченко
	Засміявся я, лише почавши читати. Гарний твір. Вже потім я не дуже сміявся, а уявляв. Художньо-поетичний твір - і не тільки. Я скажу тобі, шановний Сергію, за що мені подобається один російський виконавець-рок музикант, хоча я не за рокерство від його пісень в захваті. Він відв'язується на всю, коли співає. Так от. Така душа, таке виконання. От і твої твори подобаються. Відв'язують мене. Читаю - і казюсь - по-хорошому. ЩАСТИ ТОБІ. _________________________________________ то, мабуть, Гарік? дякую за візит. (наливає і розсовує:) усіляких гараздів і тобі:)
	2009.04.13/ Було у осені три сина/ Світлана Козаченко
	Чудовий і справжній Сергію! Як і раніше, дуже гарний вірш. Але хотілось би все-таки не "три сина", а "три сини". (Полегшено зітхає, виконавши тяжкий обов'язок учительки-словесниці - борчині за чистоту мови) ____________________________________________ в-а-ау-у-у-у! вельми вдячний за уважне прочитання! дійсно, виходить що русизм. цей текст має вже стільки чительників - а ніхто й не подумав тицьнути носом мене нещасного! (робить глибочезний реверанс і кілька невеличких кніксенів) тільки зараз дійшло: але ж тоді все порушується... тре" буде подумати якось на цю тему. щиро ваш :)
	2009.04.09/ страждання юного вертера/ ЮБро (Він-я)
	скануючи міміку і відслідковуючи хаотичні емоційні рухи за дописувачкою стенографував побутовий андроїд, це ж їжаку зрозуміло;)) Сергію, ти що - похильник акції "врятуй дерево - скачай книгу із мережі"?:)) ну от люблю читати паперові книжки, бажано в потязі, тож практика роздруківок майже постійна. але обіцяю в якості моральної компенсації за твій дискомфорт від того, що я перевожу папір, вчинити після прочитання акт вандалізму на якомусь романтичному перегоні.."Вінниця-Бобруйськ" або "острів Крим - третій Рим":)) *підпирає підборіддя і втуплюється у монітор з роздумами про те, що може примусти автора "настраждати" аж цілу книгу* ________________________________________ Юліє, кинь - які там збірки? кому вони й нащо - скороминущі? а книга мені видиться чимось таким концептуальним і цілісним, що має дозріти само: коли назбирається достатньо матеріалу, чи, скажімо, закінчується певний період (типу цикл), тоді можна продумати загальний образ - структуру, формат, візуальне наповнення (бажано (ну, непогано було б) власні роботи)... шрифт... папір, врешті-решт! (уявляє  як він приємно шурхотить під пальцями!) я прихильник акціїї "можеш не видаватися - не видавайся! цим, можливо, збережеш не одне дерево" - альтернативна назва "не ґвалтуй мізки!" (щиро вдає що сказав щось розумне. потім наївно планує сісти за малюнки_типу_ілюстрацій до власних каракулів. далі уявляє власні роздруківки над мітологічним бабруйськом. а вже затим тупо тупить два)
	2009.04.08/ захоплений флуд як завжди)/ Юля Бро (Віннеція)
	коли я читаю твої вірші, то розумію, що словами користуватись мені ще рано:))) чого збірки не маєш? доведеться друкувати собі на прінтері, а я так не люблю цього андеграунду:)) ______________________________________ я тебе дуже прошу - не переводь папір на всілякі там дурниці типу роздруківок: сам цього не люблю й іншим не раджу. а щодо збірки - то зовсім не цікаво. тим більше, що такий досвід в мене вже є... от якби "вистраждану книгу!" (в екстазі закочує очі)... але на вистраждану книгу не достає наснаги... (сумно зітхає й замислюється - а чим же, власне, користувалась дописувачка, коли пробувала донести свою думку власникові гостьовухи... але нічого путнього в голову так і не приходить... тупо тупить)
	2009.04.08/ Ну, йобнулись, так йобнулись. подумаєш./ Макс Непорада (Кремінь)
	"в небесну вибоїну йобнулись боїнги" - і це вся ненормативна лексика? *обома руками підбирає розкатану губу" Як на мене, то це більше підходить до розділу "присвята поетам". Як на мене, звісно ж. _______________________________________ дійсно - подумаєш! (але ж яка файна замануха! от ти ж, наприклад, купився:) "присвята" - так присвята... як зійде з головної сторінки, то я одразу почну ламати голову: кому б оце присвятити?.. або додам пару-трійку слів, щоб дійсно відповідало заявленій тематиці! (скажімо, в кінці, в якості постскриптуму...:)
	2009.03.30/ Нести свій хрест. Писати ясно_й_просто./ Світлана Козаченко
	Просто не вірю, що десь є такі чоловіки. Або що вони справді так відчувають. А не прикидаються, ховаючи справжню чоловічу сутність за віртуозною поетичною майстерністю. Сергію, Ви - справжній? ______________________________________ справжній (старанно обмацує всі життєво важливі органи) - зуб даю. (розхитує й виймає, затим пакує в крихітну бандерольку вищезгаданого зуба, слинявить олівця, старанно підписує: в сусідню га-а-а...лактику.... Свє...вє...ті..і). взагалі-то, справжніх чоловіків сила-силенна! і вони навколо. просто справжні чоловіки (як правило) мовчать про те, що відчувають. на те вони і справжні.
	2009.03.30/ На розбитому флангові оборони/ Світлана Козаченко
	Вражена глибше, ніж до глибини душі. Заздрю - біліше за сліпучий вибух наднової. Фантастикою живу з 4-літнього віку, коли навчилася читати. Але ТАКА поезія... Дякую красно. (затамовує подих і прикладає обі руці до грудей, закочуючи очі) _______________________________________ щирезно дякую вам, Світлано. я старався :) (акуратнєнько вкладає в прикладені до грудей руці квіточку:)
	2009.03.30/ Нести свій хрест. Писати ясно_й_просто./ Анатолій Криловець
	Прекрасні півсонети. І жанр гарно окреслили - півсонети. Хоча, власне, в них більше, ніж пів... С.Крижанівський такі півсонети називав "безголовими сонетами"... Відомо ж, як корабля назвеш...     Вірші глибокі, філософські. А рими які! "в гру ми" - "струмом". Вищий пілотаж! Дякую. _______________________________________ красно дякую, пане Анатолію, за візит і за добрі слова. про "безголові" не знав, дякую. "безголові" це коли не достає першого чотирирядка (швидше за все). я писав з думкою, що відсутній середній чотирядок. така форма, вважаю, більш концентрована: тобто,  в меншу кількість рядків потрібно вкласти приблизно той же сенс. дякую ще раз.
	2009.03.23/ !/ Анна Долгарева (Харьков)
	Таваг'ищ, вы нереально, неэпически круты. Пребываю в восхищении. ____________________________________ я сам в шоці, пґинцессо. lzre./ (попередня купа літер видала дещо... е-е-е... як би це сказати... е-е... е...)