укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Фільтри: Всі власники авторських сторінок зі всіма статусами
абвгдеєжзіїйклмнопрстуфхцчшщюя
Сергій Татчин RSS

Книга гостей автора

Поля з позначкою * обов’язкові для заповнення. Введення коду підтвердження є елементом захисту від спаму, який розсилається електронними роботами в книги для гостей

Код підтвердження:
Введіть код підтвердження: *
Ім'я: *
Місто:   
E-mail:   
WEB:   
Тема: *
Повідомлення: *


2008.07.01/ Подяка за кухоль вінницького пива!/ Руденко
Радий, Тезко, читати Ваш голос і вірші...
_________________________________
тисну руку :)))
2008.05.20/ Дякую, Боже, за долю мою/ Тарас Гриб
Допоки Медведик в дорозі...
Нам все проститься, Сергію,
Та скільки ж іти небозі,....
Його іграшкову мрію
Хто зустріччю своєю зігріє....

З вітаннями, і радий Вашим новим творам...!
Тарас
____________________________________
привіт, Тарасе! :))) радий віртуальній здибанці... і дякую за імпровізацію на тему.
останній рядок я б замінив на " Хто тілом своїм зігріє" - так життєвіше:)
втім (наливає) - за Медведика! (випиває, крякає... уявляє що випив на брудершафт:)
щиро, Т.
2008.05.19/ сніжинка/ Олена Пашук
Сергію, щойно відписала тобі комента, а тут на головній цей вірш, цей сніг, та ні, який там сніг, снігопад. Мене накрило з головою від такої лавини образів, просто суперового закінчення і як завжди вдалої назви, яка не те, що не б'є в лоб читача своєю прямолінійністю, а навпаки, відводить у бік. Дякую за справжню чоловічу поезію, яка стирає кордони між містами, сайтами, гендерними ознаками...
________________________________________
"справжня чоловіча подяка" тобі, Олено, за твої враження:) назва й вірш мають йти паралельними шляхами. і якщо вони й перетнуться - то це буде вже десь там, за межею тексту... а мо" й читацької уяви. он як :)
2008.05.15/ Доброго дня/ Тарас Гриб
Доброго дня, Сергію!
Радий зустріти справжню творчість...
З повагою Тарас
_______________________________
привіт, Тарасе!
радий знайомству (хай і віртуальному), дякую за добрі слова і окремо - що не оминаєте.
з аналогічною повагою, Т.
2008.05.09/ На Південно-Західній залізниці/ НН
Власне, збиралась чесно погостювати мовчки. але… ніч, майже тихо, десь затишно гепає салют (жаль у нас не видно – живу за містом), у навушниках – Гершвін. і з чого мають зростати сумноналаштовані думки у такій обстановці?  мабуть, просто час відповідний: день згадувати і сумувати, в який чомусь мало хто сумує і згадує, і від цього лишається якийсь голод на рівні підсвідомості – невтолений голод свого, підшкірного, зареберного. а від голоду, як відомо, погано спиться :) тому – бажання не сублімуються, а мучать, прагнуть задоволення,  банальніше – насичення тут і зараз... тому – пам"ять сама видає нагора потрібні адреси, сторінки, вірші... тому – заходжу відмовчатись непоміченою (воно б і на краще – третя година ночі – чемні дівчата о такій порі по гостях не ходять), а натомість розтікаюсь абстрактною думкою по вебсторінці… і, схоже, чим далі – тим рідкіше розтікаюсь, тому припиняю мій хворобливий монолог, щоб зберегти хоч якусь його цільність і сенс.
зрештою, гарний день…
і зрештою - я знайшла шукане.
___________________________________________
дякую :))) гостювати мовчки - то класно, але сказати пару теплих - набагато краще!
вийшла рефлексія вищого ґатунку, коли можна читати з будь-якого місця: з кінця наперед, з середини в різні боки, чи ще як. і при цьому ніяк не втрачаються авторські почуття і читацьке відчуття автора, а тому це аж ніяк не монолог - це  діалог... наприклад - за столом, за коньяком з фруктами:)
у чотири вуха заповзає Гершвін.
голод втамовується, спокій.
2008.05.05/ Вірші/ Ольга Ляснюк
Гарна річ! Якась така глибока, щира і трохи щемна. Тільки маленька поправка: не "по жилам", а "по жилах" правильно ).
______________________________________
еге ж! продивився, дається взнаки двомовність:)
щирезно дякую,
Т.
2008.04.26/ Дійшло/ О.П.
Тепер зрозуміло, дякую.
2008.04.26/ Долина Снів/ Олена
Опа, я знову перша. Сергію, вірш заімпонував мені своєю відкритістю і вразливістю.  Кінцівка якраз така, яку полюбляють сентиментальні дівчатка. Але є одне  "але" (якщо мене не заклює Небесна Канцелярія):  "хід годин,
тече у дзеркалі землі, як в склі води". Дещо не зрозуміло, хід годин і тече. А також може забагато образів для однієї думки (дзеркало води- скло землі). А так все файно.
_______________________________________________
привіт-привіт! ця "старенька" річ саме для сетиментальних дівчат і писалась:) малось на увазі, що там, у деякому власному архетипному місці, земля втрачає свою твердість, набуваючи якості першоматерії - і в ній, як у дзеркалі води, відбивається все: і власне, і безособове оточуюче. там навіть час можна осягнути фізично (до речі, цю його якість можна відчувати досить часто - коли час стає майже в"язким, і то прискорюється, а то притишує хід, залежно від обставин (зачасту критичних)), і от він - "видозмінений" - і відбивається у дзеркалі землі. може воно й заскладно, але для мене досить просто й я звик. так що це не тільки сентиментальна, а й філософічна штука. он як... я, взагалі-то, багато разів звертав увагу на те, як міняється плин часу залежно тільки, скажімо, від геграфії - наприклад, місто, містечко, село; оточення - вдома, у батьків, у бабусі etc...
дякую за діалог, щиро, Т.
2008.04.23/ Нас багато-нас не подолати/ Олена Пашук
Надіюсь, що на ти. Але я мала на увазі й багатьох інших твоїх прихильників. І чому їх так багато, аж немає куди слова вставити.
___________________________________
а це, певно, тому, що я їх люблю ще більше, ніж вони мене... і вони, надіюсь, це відчувають :)
2008.04.23/ клептоманка/ Олена Пашук
Сергію, не крадіть себе у себе. Залиште хоч щось для ваших вірних читачів.
___________________________________________
привіт! так то ж тільки до ранку:)  заради кількісного наповнення добуваю на гора дещо "давній" матеріал... а ми на ти, чи я щось плутаю?..

« ... 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні