Анатолій Криловець

Книга гостей автора

Поля з позначкою * обов’язкові для заповнення. Введення коду підтвердження є елементом захисту від спаму, який розсилається електронними роботами в книги для гостей

Код підтвердження:
Введіть код підтвердження: *
Ім'я: *
Місто:
E-mail:
WEB:
Тема: *
Повідомлення: *

	2012.03.12/ А дні і ночі ідуть по колу./ Максим Меркулов
	Сміх завжди юний, тому й незаміжній. До речі, цікаво... Сміх символізує жіноче начало, а смуток, виходить, чоловіче? Просто дуже незвична подача цього образу, який, вочевидь, є центральним у вірші. Мені сподобалося, бо спонукає до роздумів.
	2012.03.10/ Що?/ Максим
	А що означають дві останні строфи? ________ А й справді, що? Якщо те, що зрозуміле собі, незрозуміле іншим - значить, альбомна поезія... Дякую. Буду думати...
	2012.03.08/ Мій обов’язок – в ліжко кава/ Максим
	Анатолію, оскільки вірш гумористичний, я згадав анекдот: Сидять у кабаре двоє гінекологів і дивляться на дівчат-танцівниць. Один з них говорить нудним голосом: - Ну хіба це видовище? Дитячі забавки якісь. Його товариш: - І не кажи! Швидше б уже на роботу. _________ Максиме, гарний анекдот. Щиро дякую. Так отож. Швидше б уже на роботу!
	2012.03.08/ Мій обов’язок – в ліжко кава/ Ігор Федчишин (Борода)
	Несподівана розв"язка...чудовий гумор
	2012.03.08/ Мій обов’язок – в ліжко кава/ Василь Кузан
	Успіхів тобі, друже, на новому професійному поприщі! І дякую за гарний настрій. Може і мені на професію поміняти на вихідні?
	2012.03.06/ Бідолашне стоїть дівчатко/ Василь Кузан
	Правдиво, друже. Аж плакати хочеться...
	2012.03.02/ Заголублю, запещу, замучу/ Василь Кузан
	Повна гармонія! Інші про таке тільки мріють. Гарно. Хай справедливість і ніжність і надалі торжествують.
	2012.03.02/ Ще одне/ Максим
	Я ознайомився зі згаданим вами віршем Павличка. Доволі довгий твір, я б швидше назвав його поемою, і справді дуже трагічний. А ще, виявляється, вірш під назвою "Гладіатори" є у Бродського! Це доволі популярна тема. Але ж і про кохання пишуть майже всі, проте це не заважає творити все нові і нові шедеври любовної лірики. Чого варті самі лише "Яблука доспіли, яблука червоні..." Рильского або ж "О панно Інно, панно Інно..." Тичини. Тож будьмо! І творімо знов!
	2012.03.02/ Подяка/ Максим
	Пане Анатолію, спасибі вам за відгук на мій вірш "Гладіатори". Я рідко коли відповідаю на відгуки, але цей твір так сильно подобається мені самому, що я не міг стриматися. Я подивився словник. Таки "сІча", а не "січа", ви мали рацію. Буду щось собі думати, може підшукаю якесь інше слово. В усякому разі вірш видається мені завершеним, з чітко вираженою ідеєю і промовистими образами. Але все одно бажано уникати будь-яких помилок. Ще раз дякую вам.
	2012.02.23/ Отче наш, насущний дай нам хліб на/ Максим
	Авантюрний вірш. Короткий і парадоксальний. Я б навіть назвав його провокативним.