Свiтлана-Майя Залiзняк

Книга гостей автора

Поля з позначкою * обов’язкові для заповнення. Введення коду підтвердження є елементом захисту від спаму, який розсилається електронними роботами в книги для гостей

Код підтвердження:
Введіть код підтвердження: *
Ім'я: *
Місто:
E-mail:
WEB:
Тема: *
Повідомлення: *

	2009.06.28/ Півусміх/ Олександр Дяченко
	Посміхнувся. Чому зупинив свій вибір на цьому вірші? Хотілось побачити риму до іменника «дощ». Це проблемний іменник у смислі пошуку рим, бо всі вже розібрані-перебрані. Ви знайшли свою. Проблемною вважається і рима до місяця. Знайшли. Досить вдало і індивідуально. Я багато чого понакупляв свого часу у магазинах «Воєнторгу». Від зірочок-погонів – до предметів дешевих меблів. До певного часу я насторожено ставився до скорочених форм дієслів. Зараз – ні. Бо, знайомлячись з історією гноблення української мови через її минулі реформації, дивлюсь на це явище інакше. Дякую за твір. Творчих успіхів, гарного настрою.
	2009.06.27/ пролетал мимо на истребителе.../ Полуковникъ
	Переклади на рівні! Вячеслав нарешті об'українився, причому "зробив" це так, що "виклав" практично самостійний вірш, а от вибором перекладу Марини Ви мене немношка подивували - я цей вірш до того в оригіналі ще не читав, і його настрій... ну, припав дуже близько до мого. Гарно вийшло:) А, іще)) Містер Столиця Україна настільки віртуозно володіє теорією літератури, що я, визнаю, мабуть перелякався б читати Ваші твори, якби почав ознайомлення із ними з його "Перегляду творів":)))) Такий от я неук, вже й що таке алітерація забувся:)))))))
	2009.06.27/ Заключна частина мого попереднього повідомлення на Ваше./ Олександр Дяченко (Столиця Україна)
	А той вірш (останній) я переробив, трішки змінивши т.з. "червону нить", бо знайшлись люди, які вказали на те, про що я здогадувався і що могло викликати відгук. Співзвуччя. А вірш про Ф.Каплан писався кілька років тому до дати. Російською, якою я вже не віршую в силу великої кілкості нецікавих мені рим. Нащо я оце пишу? Писати у себе - то наче розмова з самим собою. Писати тут - наче рекламуюсь. А я просто ділюсь з Вами своїми думками. Та і взаємна увага і повага - це корисна річ. Все. Не експлуативатиму площі Вашої сторінки. Творчих успіхів, гарного настрою. Несерйозний автор власних віршів О.Д. -------------------------------------------------------------------------------- "Творчі успіхи"... Відкриття цієї сторінки - найбільший мій успіх!!! Площу експлуатуйте... Думками ділитися варто, співбесідника лише вибирати не вельми легко. Якщо достойний - то спілкування живодайне... :)
	2009.06.27/ Перегляд творів з метою дружнього візиту/ Олександр Дяченко (Столиця Україна)
	Їх складно коментувати. І читати не легше. Асоціативні ряди, паралелі, несподівані алегорії, відважні рими, сміливі асонанси і алітерації. Відчувається серйозний підхід як до версифікації, так і до поезії. Я маю на увазі те, що Вами глибоко усвідомлена її роль в літературі. Або навіть декілька - в т.ч. виховна. Вірші потребують уважного-уважного ознайомлення з ними. Не галопом, а по одному. Принаймні, мені. Дякую Вам за Ваш візит до моєї маленької місцевої бібліотеки. З повагою, Олександр. ------------------------------------------------------------------------------------------- Завжди рада візиту чуйного митця. Заходьте, пишіть!
	2009.06.26/ никто не пишет/ Полковник
	Скажіть, а ідея перекладу чийогось твору - на Вашу думку - виникає випадково за "принципом Архімеда" (це ж він отримав черепно-мозкову?) чи винирює з автора, як Чужий? Як із цим у Вас? Чи відіграють у цьому ролю власні смаки? -------------------------------------------------------------------------- Смаки відіграють кардинальну роль. Симпатія до автора - теж... Ідея перекладу виникає спонтанно...або виношуєш ( так - з поезією Марини Матвєєвої. Роздумувала чи осилю, а  нині задоволена я... на її реакції чекаю...). :)
	2009.06.26/ переклад/ Оксана Узлова
	Світлано, я просто вражена Вашим перекладом! Він здається мені настільки точним, доповнює те, чого я колись не змогла "договорити" в оригіналі. "Доростаю до коригувань",- взагалі в десятку. В цьому перекладі так добре відчувається Ваша присутність: ритм той самий, слова максимально точно перекладені, а так гостро відчувається моральна зрілість, якої мені бракувало і у момент написання, і зараз бракує:) Вірш вийшов "досвідченішим". Дякую, дуже-дуже!!!
	2009.06.25/ Безтямно,  шпарко,  ніжно/ Вадим Друзь
	Зайдіть-но в гості, шановна Світлано - маю щось Вам показати: "Неистово и нежно целовал..." :) Плекаю надію, що сподобається. --------------------------------------------------- Сподобалося.  Дякую! :)  Ніжно переклали мою поезію...
	2009.06.25/ Лиш рік та дещиця – і креативна Ольга.../ Ростиг (не хвальшивка!)
	Чомусь цей вірш нагадав мені дитячі роки у Криму в родичів та їхніх котів:) Один сам блукав, як тінь, міг вискочити з-за повороту та кинутися під ноги:))) А колись і взагалі кавказьких курортників налякав до смерті: заліз уночі, чортеня, на стінний килим, та й скакнув з нього на сплячого кавказького хлопця... від крику "Шайтан!!!!!", мабуть, підскочив увесь під'їзд:)))))))) Це добре, коли вірші нагадують щось приємне:) -------------------------------------------------------------------------- То в  кого ж Ви тоді гостювали більше: в родичів ( бо там ще й кавказькі хлопці були...) чи таки в їхніх котів? :)))
	2009.06.24/ А Підлість буває красивою.../ Славомир (Yonkers)
	Лаконічно і відверто. Цю рису не всі вважають негативною.Недавно в одному коменті прочитав, що українська мова бідніша за російську, тому важче висловити образне мислення. Я б порадив йому Вашу поезію, як підручник для розвитку і збагачення. Дякую. ---------------------------------------------------------------------------------------- Дякую Вам за таку оцінку моєї творчості. ( Можливо, за життя ще діждуся розгляду її  критиком, а не критиканом ...). Вашу поезію вважаю взірцем справжності, мудрості, майстерності, людяності.
	2009.06.22/ прохання/ Свiтлана Залiзняк
	Прошу жартівника, що розсилає вночі  коменти від мого імені, вгамуватися. Пишіть лише від себе. Я не потребую ТАКОЇ популяризації...