Свiтлана-Майя Залiзняк

Книга гостей автора

Поля з позначкою * обов’язкові для заповнення. Введення коду підтвердження є елементом захисту від спаму, який розсилається електронними роботами в книги для гостей

Код підтвердження:
Введіть код підтвердження: *
Ім'я: *
Місто:
E-mail:
WEB:
Тема: *
Повідомлення: *

	2009.06.13/ Сексопатолог люд повча - з екрану.../ Ростислав Смехов
	:)))))))) І не кажіть - ох, закормили вже таким продухтом з екранів! А "проводир" - це першокласний неолигізм чи моя безграмотність? --------------------------------------------------------------------------------------- Провідник, проводир, проводар, провожатий (Словник синонімів укр. мови, ст. 459)
	2009.06.13/ про капці та друзів/ Світлана З-К
	У Вас вдалі асоціації. І справді ніхто не допоможе серцю сховатися під саркофагом - за життя... Поцілити  - будь-ласка...А кізоньки звикли на кладці напролом іти, хоча б встигнути відступити або злетіти! Дякую за небайдуже серце та пильний погляд.
	2009.06.13/ Друг каже на біле – “чорне!”/ Оксана У.
	"А я всім дарую капці – Щоб тихо повз серце ходили" Можливо, асоціація у мене  й не надто вдала, але ця фраза дуже нагадала один момент з "Навпаки" Гюїсманса. Дез Есент, намагаючись повністю ізолюватись від реального світу, подарував слугам спеціальне взуття і підлогу заслав килимами, щоб не чути їх кроків.І ці Ваші рядки можна інтерпретувати як намаганння запобігти будь-якому вторгненню у Ваш внутрішній простір? .. Мені завжди здавалося, що які б "капці" не дарувались перехожим, а людині, яка звикла все сприймати близько до серця, ніц не допоможе позбавитись цієї звички.
	2009.06.12/ Друг каже на біле – “чорне!”/ Ростислав Смехов
	Впізнаю тут чималу кількість "реальних" друзів.:)))))
	2009.06.11/ життя на папері/ Ростислав Смєхов
	Відповіли більше, аніж міг очікувати:)) Дякую. Ні, я не друкуватимусь. Нема чого друкувати... Вашу пораду стосовно мірила справжності - тримаю у голові завжди. Такі вже часом ... особистості трапляються, що дай Господи терпіння:( ))) Бажаю Вам отаких якнайменш!
	2009.06.11/ нині не вимотується.../ С.З.
	Нині здоровий контакт можливий частіше, ніж, мабуть, за життя В. Стуса. Кошти маєте (свої чи спонсора), маєте набраний рукопис, впевненість свою чи редактора, що дозріли  - друкуйтеся. Кожному - своє. Хосен має бути - а для кожного він має свій еквівалент. А потім книгу хтось триматиме, як настільну, а хтось напише про неї, що то - макулатура. Готуйтеся і до такого. :)    "Шукайте цензора в собі..." А несерйозних уникайте при виданні та не лише.   Самі прохали - відповіла, як розумію. :))) Дякую за допитливість та оригінальність мислення. Працюйте... Поспішайте  повільно!
	2009.06.11/ ідеї/ Ростиг
	!!! Та це Ваш годинничок красується на обгортці, у сенсі творчому? Гарно, дуже гарно! Тільки не кажіть після цього, що хоч інколи не візуалізуєтеся:)))) А у питанні про книги заховавсь такий підтекст - чого більше видавець вимотує - грошей чи нервів? Чи просто спочатку намагається спекатися? Сам колись мав справу при намаганні випустити збірку Стуса (на тоді - таааака рідкість), та натрапив узагалі на якихось...
	2009.06.11/ та шо ж це таке - сплошной йа?:))))/ Ростислав Смєхов
	Світлано, а я як раз за книги поспілкуватися заглянув. По-перше - те, що кидається у вічі. Напрочут стильно вони оформлені! Як поціновувач невловимої межі між авангардом, сюром та символізмом оцінюю деякі зі зразків обгорток як блискучі! Друге. Знаєте, оскільки мені публікування якось не дуже загрожує, візьму на себе сміливість спитатись за інших авторів: а як воно було? Ось, наприклад, Ви маєте готовий, зібраний та відшліфований матеріал, бажання донести його до публіки на папері, і... А що було далі? Знаю точно, багатьох авторів, що вже десь "на підході" до пошуку видавця, цікавить саме такий "процедурний" бік. Це ж не таємниця?
	2009.06.11/ Розбрелись вкраїнці по світах/ Смехов
	Надзвичайно! Мої батьки, до слова, теж не надто співчувають добровільним вигнанцям, але ж... все-таки наша кров! Охххх, а нічого ж не змінюється... У саме болюче місце поцілили! Ось запорозька пісня початку 19 сторіччя - 200 років тому!! Наші брати сіли та й пісні запіли – Один у москаля, другий у турчина, Третій у малтиза служить за одежу. І той гірко плаче за польськую межу: Ой ти москаль, ой, єретичний сину, Запропастив Польщу – ще й нашу Вкраїну... Про ляхів, очевидно, зайве, проте їх "святе" місце зараз не порожнє - багато хто такими ж словами поминає СРСР. Коли ж це припинеться?:( Дивлюся, три мене поспіль виходить - вочевидь забагато! Прийдеться Вам, Світлано, дещо мене поцензурити:)))
	2009.06.11/ Ще обіймають стан ловці-мужчини.../ Ростислав Смехов
	Ой, за що ж це Ви нас так розинтригували?:))) Існує, між іншим, і щось постійне, неприйдешнє... у декого:))