Свiтлана-Майя Залiзняк

Книга гостей автора

Поля з позначкою * обов’язкові для заповнення. Введення коду підтвердження є елементом захисту від спаму, який розсилається електронними роботами в книги для гостей

Код підтвердження:
Введіть код підтвердження: *
Ім'я: *
Місто:
E-mail:
WEB:
Тема: *
Повідомлення: *

	2009.06.10/ Світлані/ Смехов
	А знаєте, Світлано, автору нагадувати про його вік - хвороблива тема:)))) А хіба ж мені не може бути, скажімо, 69, фотка стара й окольорована, і не міняється, бо я вже старий-престарий шкапун?:))))) А надто багато знати - небезпечно. Ще якийсь нацбол...))) І все ж таки цигани надзвичайно співають! Мабуть, ці самі ромале і є єдиним з народів, хто здатен переграти на скрипці неперевершених євреїв і на гітарі палких  латиноамериканців)))
	2009.06.10/ Циган/ С.З.
	В електропоїзді того колоритного  цигана і нині можна стріти... Файно співає. Тепер житеме ще й у вірші... Все Ви знаєте, усіх Ви пам"ятаєте... І - лише 25... Ви рік народження правильно вказали?:)))    А що  збираєтеся " спробувати" - написати щось подібне чи...так жити, як циган? :)))))))
	2009.06.10/ Рве струни циган…/ Ростиг
	Ваш вірш реанімував приємні спогади... А пам'ятаєте, був такий циганський Маестро, Микола Сліченко, коли не помиляюся, - як він співав! Це добре, коли твір - м. на увазі Ваш - не просто естетично красивий, а ще й наповнений почуттями) Треба буде якось і собі спробувати:)))
	2009.06.09/ Листком верби я вдосвіта була.../ Оксана У.
	:))) Тут вже Періс Хілтон має заздрити. Певна, що їй таке відчуття і не снилося:))))
	2009.06.09/ Листком верби я вдосвіта була.../ Смехов
	Як мені казала одна пані, добре, коли душа кличе злетіти під небо, та не дуже - коли воно покличе саме:))) Чи щось таке. Мрійно та зворушливо)))
	2009.06.07/ Знову ДЯКУЮ!)/ Оксана У.
	Знову дякую і за увагу, і за зауваження, і за оцінки. Особливо дякую за відкритість до спілкування. Останнім часом не перестаю радіти тому, що отримала можливість зареєструватися на цьому сайті. Така випадковість подарувала безліч приємних моментів. Я надзвичайно суб'єктивна у всьому, і тому приємне сприймається ще гостріше. Зараз надзвичайно радію спілкуванню з Вами, з Євгенією Більченко, з Ростиславом... Читати Вас з Євгенією взагалі  стало приємною звичкою. Одним словом, дякую за регулярні дози позитиву!:)
	2009.06.06/ Ніч перед зливою... Горобчики цвінчать.../ Славомир (Yonkers)
	Майстерно. Аж відчув вітер на скронях.
	2009.06.06/ Стаття/ Смехов
	Велике спасибі Вам, Світлано! Сказати, що просто прикувало увагу й здивувало - не сказати нічого. Надзвичайно! Скільки доводилося чути нарікань на церковний формалізм "подав-купив свічку-пожертвував-сповідався" та інш. І от нарешті справжній голос душі й серця людини, що присвятила себе Всевишньому та нам з Вами))) Ці роздуми вголос варті того, щоб повернутися до них іще. Перетерти б управдомівських паразитів на пожовкле листя та добути б з них трошки духовного тепла:))) До слова, одразу згадав надзвичайно красиву баладу Д. Варшавського "Листья" (руською) - одна з улюблених) Дякую Вам і обов'язково Т. Селіванчик! Не забудьте при нагоді й подати наш мирський глас у подяку Отцю Андрею, звернення якого не залишилося непочутим)))
	2009.06.05/ Головній Нічній гост'ї порталу:)/ Ростислав Смехов
	Знаєте, Світлано, а я усе помічаю! Ви ж таки сова?))
	2009.06.05/ дорости?/ Свiтлана Залiзняк
	Спиняє не хвороба росту, а страх... відсутності слів, якими ти викладеш ту житечну мозаїку. Страх дійсно спиняє, але до моменту, коли вже знайшов камінчики.  Спиняє відсутність досвіду.  Я віршем вагітнію... Народжую. Отже, Буття запліднює душу поета. І...подеколи ґвалтує. Є фабула, є досвід - чекай озорення. Спочатку - струмок, потім - струм...Фальш - не для мене.