Ігор Федчишин

Книга гостей автора

Поля з позначкою * обов’язкові для заповнення. Введення коду підтвердження є елементом захисту від спаму, який розсилається електронними роботами в книги для гостей

Код підтвердження:
Введіть код підтвердження: *
Ім'я: *
Місто:
E-mail:
WEB:
Тема: *
Повідомлення: *

	2012.04.03/ Журавлині ключі долетіли до рідного дому/ Юрій Зозуля
	щиро, гідно, достойно. (хіба, пахощі назамість запаху... то лиш до смаків...) з повагою, й зиченнями Ще Кращого (!!!)
	2012.03.31/ Чом, кохана, мовчиш/ Анатолій Криловець
	Ніжний, мелодійний вірш. Так і проситься на музику. Ритмічно дуже подібний до відомої пісні Віктора Баранова "До українців" ("Я до себе кажу і до кожного з вас: - Говори! Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати!"). Тільки чергування клаузул обернене (чол.-жін.).     Внесіть тільки незначні правки: паленіють (не поленіють). І хоч Ви обігруєте "любИй буревій" і "лЮбе мені", але від любОго слід відмовитися. Не по-укоаїнськи це. Так само, як і група "ЛюбЕ".    Будь-який. Може, зробіть "ніякий буревій". Тільки б у ритм втиснути.     Дякую за гарний вірш, Ігорю. За побажання не ображайтесь, бо ж і на Сонці... бувають. А вірш світлий, сонячно-місячний. ''''''''''''''''''''''''''''''''' Дяка, друже, виправив.
	2012.03.29/ Як довго затягнувся нині піст/ Юрій Зозуля
	"Ще не вмерла Україна..."  Одразу ж перепрошую за весь начерк, особливо за друге слово у четвертому рядку! тут люди й свині...  а десь – інший світ! в цьому ж – похований вже Заповіт! ...начебто, – й Той, Хто Те Заповідав! і всрано так... і гній ніхто не вкрав! чим дихать, жить?  де стати-сісти??  буть??? бо уже гноєм й БАтьківщину звуть... ...Її, що під всіма свиньми, – та є! мов нежива, немов мертвая, – Є! а не вмира, – бо сиротам ще гірш. ============= одізвався, бо підтримую! з повагою й добром ----------------- Дяка, пане Юрію, навзаєм
	2012.03.29/ І у легенд бувають імена/ Максим
	А що це за легенда про гірську Софію? Софію Київську я знаю, а про цю ніколи не чув. Теж якийсь храм? Чи була така людина? Вибач, друже, ніби друкував, а куди ті слова ділись...
	2012.03.28/ Ти поверни, прошу, мелодію дощу/ Іван РЕДЧИЦЬ (Житомир)
	Вітаю, Земляче! Тут є тонкі нюанси... Ти подаруй мені світанки росяні у пахощах п'янких отав... ---------------- Дякую, Іване, за чудові слова, але тоді ламається сама структура вірша, а він буде читатися під цю неперевершену музику
	2012.03.27/ Ти поверни, прошу, мелодію дощу/ Максим Меркулов
	Ігорю, а ви не пробували покласти цей текст на музику і виконати його як пісню. Я мало що тямлю у мистецтві звуку, але мені здається, що мусить вийти цікава річ. І ще одне: там у вас є слово "добав". По-моєму, правильно буде все-таки "додай". Можливо, я помиляюся, перевірте за словником. ''''''''''''''' Дяка, Максиме! Така і була задумка, зараз втілюється в життя - йде запис. Перевірив по словнику - добавляти, розбавляти - дієслова недоконаного виду. Спасибі, друже!
	2012.03.22/ Ми помрем в один день? - запитала мене на світанні/ Читатель (Харьков)
	До чего все-таки похоже мироощущение разных поэтов! Как раз прочёл на этом сайте очень интересную статью о том же: http://poezia.org/ru/publications/18280 Мне тоже близки Ваши чувства и мысли. Спасибо!
	2012.03.19/ Мов рукм в молитві, гіляки у бука/ Іван РЕДЧИЦЬ
	Він прагне розмови, і нині, і прісно, весь час до вітрів повертає уста. щоби відродити задушену пісню, щоб правду нарешті відкрить небесам. Дякую, Земляче... І схиляю серце...
	2012.03.18/ Cвіт вбрався у біле/ Ан. Крил.
	Ігорю, сильно. І пісня гарна. Заберіть тільки росіянізми: запачкати і потемки. У сутінках сірих сконають кати! Бачите, як гарно! Три "с": су-, сі-, ско-. Дякую, Анатолію!  Навпотемки - дуже вживане слово, а в словнику і справді немає, а "запачкати" просто пропустив.
	2012.03.17/ Світить неопізнана зоря/ Ан. Крил.
	Цікавий, оригінальний переспів! Дякую.