Іван Редчиць

Книга гостей автора

Поля з позначкою * обов’язкові для заповнення. Введення коду підтвердження є елементом захисту від спаму, який розсилається електронними роботами в книги для гостей

Код підтвердження:
Введіть код підтвердження: *
Ім'я: *
Місто:
E-mail:
WEB:
Тема: *
Повідомлення: *

	2013.02.08/ Впаде наснага, як на цвіт роса.../ Ольга Качмар
	Окрім власне патріотизму в сонеті поміж рядків оспівано непідробну любов до вишуканого рідного слова й витонченої поезії. Автор вчить, виховує, дарує читачеві насолоду. Спасибі Вам! *** Прошу...  Якщо це справді так, то я працюю немарно...
	2013.02.01/ Хм.../ Максим Меркулов
	Як паралельно ми з вами перекладаємо двох російських класиків. З чого б це? *** А чого ж нудити світом? Хіба мало є людей, які не знають для чого вони живуть?..
	2013.01.31/ Не вірив зроду я у міражі.../ Марія Гончаренко
	Сподобався переклад. "В прийдешній рай не укладав я чемодана" – колись всі редактори боролися з цими "вши", от і я (жартую)... *** Добридень, Маріє! Тут є варіанти... Але ж ритм і якання... Колись редактори боролися й тоді, коли в тому не було ніякої потреби... Але мушу визнати, що сміття та болота стільки не було, як тепер... Тож кожен повинен бути сам собі редактором... Або не сідати до столу...
	2013.01.29/ Завжди у професійних картярів.../ Максим Меркулов
	Навіщо нам здались оті віки? Коли виходять вірші з-під руки, Коли в душі зринають дивозвуки - Н треба плазувать ні перед ким.
	2013.01.28/ Ми живемо в мертвущій пустоті.../ Василь Кузан
	Здається, "лишили" наше і їхнє - різні речі. Тут би підійшло "позбавили", але воно ритмічно не вписується... Актуальний вірш. І буде таким завжди. Тому його варто перекладати. *** Щирість - дорогоцінний скарб... Тож я сердечно дякую, Василю...
	2013.01.27/ І знову лід і зверху - думка зріє,-/ Максим
	Співати є що, ставши перед Вишнім, Тож є чим оправдатись перед ним. Не згоден з цим категорично. Людина виправдовується не творчістю, а вірою.
	2013.01.26/ Колись я відспіваю й відіграю.../ Ігор Федчишин (Борода)
	Величний вірш Великому Поету, який своїми піснями і справді рвав ланцюги брехливості тогочасного режиму. Вітаю, пане Іване!
	2013.01.25/ Колись я відспіваю й відіграю.../ Максим
	Я перетру сріблястий цей нашийник І золотий ланцюг перегризу. Перестрибну паркан і, мов розбійник, Порву боки – і вибіжу в грозу! **************************** Коли у серці мряка і нудьга, Не слід перегризати ланцюга. Достатньо тільки щирої молитви, Щоб сум утік - старезний дідуган.
	2013.01.22/ Подаруй нам вранішні сніги.../ Юрій Зозуля
	Іване, - з постійно новим роком??? добрі зичення при цім свіжім аркуші! P.S. 1. Якщо сумно (може, тире сюди?) винні ви самі      2. бачу і біля Вашої сторінки сліди топтуна-підсикача
	2013.01.07/ вітаю/ Марина
	Іване, а "сяйво" дійсно краще, але чи буде витриманний ритм? Дякую за побажання. Бажаю Вам доброго і творчого року! *** Над ритмом потрібно працювати ретельніше... Успіхів і  творчих радощів!