Пода­рований Богом талант не може безслідно щезнути. Нехай життєвий шлях і буде зви­вистим, однак істинне по­кли­кання не згасає
у серці ні за яких обставин.

Василь Кузан – людина, що впевнено крокує життям, знає свої цілі та мрії, вірить у силу слова і думки. За його плечима неабиякі
досягнення: перемога в літературному конкурсі "Гранослов", він – лауреат закарпатської премії ім. Ф. Потушняка в галузі поезії та
літературознавства, один із переможців конкурсу літературних критиків України "Буквоїд", автор десяти збірок і понад ста пісень, які
виконують народні артисти України Степан Гіга ("Голос Карпат", "Сон"), Іван Попович, Петро Матій, Валентина Степова, Ярослав
Музика, Микола Свидюк та інші. Василь Васильович – член Національних спілок журналістів і письменників України, адже творить не
тільки в поезії, але й пише читабельні публіцистичні статті, він знайомий з багатьма відомими письменниками, зокрема, з лауреатами
Шевченківської премії Ліною Костенко, яка є гордістю нації, талановитим закарпатцем Петром Мідянкою тощо. Завдяки непосидючій
вдачі об'їздив чи не півУкраїни, часто бував за кордоном (до слова, його твори перекладені російською, польською, словацькою,
німецькою та чеською мовами).

Відрадно, що Василь Кузан знайшов час для презентації в Берегові своєї нової книги поезій “Ваба”. Отже, в четвер у залі медичного
коледжу за ініціативи редакції газети "Берегово" (головний редактор Михайло Папіш) та власниці книжкового магазину Галини
Куликовської, аби послухати поета всеукраїнського рівня, зібралася численна аудиторія, серед якої були студенти-медики, освітяни,
гімназисти тощо. Марія Продан, директор коледжу, зустріла гостей якнайкраще, створивши відповідні умови для проведення цього
творчого заходу.

Презентацію Василь Кузан розпочав із розповіді про своє дитинство. Народився в с. Довге Іршавського району в 1963 році. Після
закінчення школи вступив на математичний факультет Ужгородського держ­університету. До навчання завжди ставився
відповідально, любив науку, прагнув знати усе і про всіх. Своїми улюбленими письменниками й по сьогодні вважає Лесю Українку та
Сергія Єсеніна. Зізнався, що вже на другому курсі матфаку задумав вступити до Московського літературного інституту ім. Горького,
який вважався найпрестижнішим творчим вишом у всьому СРСР. Проте, за порадою рідних, усе ж таки вирішив завершувати освіту в
царині “точної математики”. До слова, “царицю наук” обрав завдяки улюбленому вчителю, вже на сьогодні покійному, Мар'яну
Володимировичу Цапіву, який "умів би й ведмедя математики навчити" і взагалі був ідеалом для багатьох вихованців. Опісля
закінчення університету пан Василь пропрацював майже десять років у сільській школі учителем, згодом був начальником відділу
культури Іршавської РДА, до якого входив і туризм, сьогодні – системний адміністратор інтернет-центру Іршавської районної
централізованої бібліотеки та відомий не тільки в Закарпатті, але й за його межами, весільний тамада. Розповів кілька кумедних
історій із "старостування": найбільше запам'яталася подія із підставним нареченим, яка мала романтичне продовження. У день
весілля “молодий” немов провалився під землю, як кажуть, вирішив "злиняти". Аби не розчаровувати гостей і не втрачати весільних
подарунків (за ресторан прийшлося б все одно платити), батьки дівчини вирішили знайти "заміну" – за тисячку американських
“зелених” один немолодий сільський парубок погодився посидіти поруч із ...молодою. І ця пара в щасливому шлюбі проживає в
одному із закарпатських сіл уже понад десять років.

Цікаво було почути тим, хто пробує сили в літературі, про перші проби пера автора. Виявляється, хлопчак, прочитавши детектив
"Человек в проходном дворе" авторства Дмитра Тарасенка, написав про страждання молодої героїні, яка, сидячи за гратами,
роздумовувала про своє мученицьке життя. Наступні проби спричинило почуття закоханості в однокласницю, коли школяр написав
довгого віршованого листа про любовний трикутник. Сьогодні про перші свої рядки відомий український поет згадує із гумором,
проте саме вони дали початок прагненню висловити почуття на папері. Невдовзі, в студентські роки, з'явилися перші серйозні вірші,
присвячені коханій. Цікаву гру з людиною веде доля, адже та маленька дівчинка, яка сиділа на першій парті в класі, яка ще зовсім
юною не змогла розділити його симпатії, сьогодні зветься його дружиною. Поет каже, що вона є найчарівнішою жінкою в його житті.
Після захисту диплому Василь Васильович робив кілька спроб видати свою першу збірку, проте щоразу щось заважало – то грошей
не було, то видавництво збанкрутіло, то інші казусні причини траплялися. Мрія здійснилася лише тоді, коли Василь Кузан у 1996 р.
здобув перемогу в міжнародному конкурсі "Української громади Австралії", на кошти якої й була видана перша збірка. І надалі
наступні його видання знайшли свого читача, були успішними, а найпопулярнішою виявилась книга "Демони жіночих дегустацій".

У родині Василя Кузана усі напрочуд талановиті. Турботлива дружина пише музику до його віршів, а також чудово співає.
Найвідоміша пісня у її виконанні – "Мамин вальс". Виявилося, що більшість присутніх знають про це.  А 25-річний син Валентин, який
має двох діточок, уже видав свою першу збірку "Щось" (також була презентована на зустрічі). Невістка – талановитий художник. А
донечка Олександра, одинадцятикласниця, лише робить свої перші кроки в мистецтві. Слід сподіватися, що й онуки будуть з
творчістю на “ти”.

У книгах В. Кузана, зокрема "Загублене мовчання",  "Верлібрідо", "Золото Карпат" описано чарівні почуття, гармонію душ чоловіка і
жінки. Автор зображує трепетне і тендітне кохання, показує, яке крихке та ніжне це почуття і водночас надзвичайно пристрасне.  

На презентації ми познайомилися із збіркою "Ваба", що означає "зваба" чи "спокуса". Ці прекрасні вірші й насправді ваблять до
любові, просять її обороняти, леліяти і берегти найдорожче у світі почуття. Між іншим, автор  зауважив: "Ваба" спрямована
переважно на дівочу аудиторію. Ось кілька рядків із цієї збірки:

Ти народжена для спокуси.
Хто побачить – одразу хоче:
Стан тонкий, ідеальні ноги
І безмежно звабливі очі.

А от наступна книга вже буде "більш експресивна, амплітуда коливань емоцій і почуттів у ній відобра­жатиметься яскравіше. Можна
сміливо твердити, що вона буде присвячена якраз жінці – дорослій, мудрій, але чуттєвій". А презентована "Ваба" –  наче перша
ластівка із запланованої серії поетичних книг про кохання в усіх його проявах...

Присутні жваво й невимушено спілкувалися із гостем, активно задавали питання, на які пан Василь цікаво та дотепно відповідав.
Варто відзначити його ораторську майстерність, природність поведінки, відсутність снобізму. Хоч презентація тривала зо дві години,
але кожному було цікаво слухати життєві історії знаного поета, сміятися з його жартів, захоплюватися його досягненнями.
Наприкінці зустрічі ті, хто задавав найцікавіші запитання, отримали “Вабу” в подарунок, а  бажаючі мали можливість придбати його
збірки за досить низькими цінами, звісно, з автографом.

Присутні переконалися, що пан Василь уміє “тримати” публіку, знайти ключі до будь-якої аудиторії. Цього разу  знайшов контакт із
молодіжною публікою в медичному коледжі, яка, слід сподіватися, надихнула його на нові творіння.

Тетяна Сойма для Закарпаття онлайн
http://zakarpattya.net.ua/News/95799-Vasyl-Kuzan-prezentuvav-u-Berehovi-poetychnu-Vabu-FOTO