укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44614, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Роздрукувати матерiал
Опублiковано: 2014.08.13


Анатолій Криловець

Шорох лучей, оживляющий строки


Шорох лучей, оживляющий строки

Коли американський літературознавець професор Гарвардського університету Джордж Грабович, досліджуючи семантику символів у творчості Тараса Шевченка, назвав поета істинним міфотворцем, то викликав цілу хвилю обурення тих, хто розумів міф як вигадку, а не форму існування універсальних і позачасових істин. Я ж не ризикую нічим, стверджуючи, що Павєл Кричевський творить свій оригінальний поетично-міфологічний світ чи, сказати б точніше, світи. І в кожному зі світів він почувається як свій. Воістину незбагненна творча уява поета і сила художнього перевтілення!
Ліричний герой П. Кричевського ототожнює себе то із метеликом, який бажає слить человеческий и бабочкин миры, явь и зазеркалье, але згодом увсе ж усвідомлює, що
… бабочкиного рая не существует.
Бабочки просто перемалывают
Своими крыльями свет и тень.
Пыльца жизни оседает  на их крыльях.
Ты смотришь на этот рисунок
И уже не боишься умереть;

то із кульбабкою:
Послушай!
Ты веришь – есть такая жизнь,
Где души

Цветов, людей, растут в века
И знают
Куда, откуда? Есть строка
Такая,

Чтобы светила, грела всех?
Ответишь?
Киваешь, превращаясь в снег.
И – светишь;

то, приміряючи на себе нестерпну легкість буття в самотності й приреченості на безвість, перевтілююється в Робінзона:

Я к жизни плыл назад,
Роняя смерть.

   Для ліричного героя П. Кричевського немає тем заборонених, незручних чи драстичних. Скільки щирого захоплення викликає образ такої собі моральної потвори із вірша «И это чудовище называется мною», що пристрасно прагне за будь-яку ціну обезсмертити своє ім’я! А натужно повторювані ним уроки російської класики (Пастернак – Пушкін – Некрасов) в іронічно-знущальний спосіб цілковито розвінчують бездуховну сутність майбутнього інженера людських душ і володаря умів мільйонів. Вірш напрочуд вчасний і актуальний – події останніх часів переконливо довели: цей «геній» цинізму несе в собі «правильний» генетичний код і дивовижну здатність до клонування собі подібних.
   Поетична книга П. Кричевського чітко структурована. Поділ на розділи художньо і логічно переконливий, а відтак поезія автора набуває поліфонічності й багатогранного звучання: Венеція – Коктебель – Прага; Шекспір – Баратинський – Кьєркегор – Кафка – Цвєтаєва – оберіути... Подиву гідна масштабність світогляду та культурна продуктивність талановитого поета!
   В поетичну концепцію міфосвітів автора органічно вписуються оніричні (онирические) вірші та художні переклади. Зізнаюся, П. Кричевський – вдумливий перекладач і, послуговуючись визначенням В. Жуковського, гідний суперник. До речі, цьогоріч я мав за честь видати спільно з Павлом унікальну поетичну книжку-білінгву «Бабочкин рай / Птице суждены крилья», у якій вірші автора представлені в моїх перекладах і навпаки – мої в Павловій інтерпретації.
   Не залишить байдужим читача і постмодерне прочитання відомого міфу про Дедала та Ікара в «Новых исследованиях Минойской культуры».
Зрештою, читачу, досить… Ти й так бачиш, яке потужне світло еманує поезія Павла Кричевського. Тс-с! Просто прислушайся к шороху ее лучей, бегущих по строкам…

Анатолий Крыловец,
поэт, лауреат литературных премий «Благовест», имени Валерьяна Полищука



Когда американский литературовед профессор Гарвардского университета Джордж Грабович, исследуя семантику символов в творчестве Тараса Шевченко, назвал поэта истинным мифотворцем,  то вызвал целую волну негодования тех, кто понимал миф как выдумку, а не как форму существования универсальных и вневременных истин. Я же не рискую ничем, утверждая, что Павел Кричевский творит свой оригинальный поэтическо-мифологический мир, или, если сказать точнее, миры. И в каждом из миров он чувствует себя как свой. Воистину непостижимо творческое воображение поэта и сила художественного перевоплощения!
Лирический герой П. Кричевского отожествляет себя то с бабочкой, которая стремится слить человеческий и бабочкин миры, явь и зазеркалье, но спустя некоторое время все же осознает, что

… бабочкиного рая не существует.
Бабочки просто перемалывают
Своими крыльями свет и тень.
Пыльца жизни оседает на их крыльях.
Ты смотришь на этот рисунок
И уже не боишься умереть;

то с одуванчиком:

Послушай!
Ты веришь – есть такая жизнь,
Где души

Цветов, людей, растут в века
И знают
Куда, откуда? Есть строка
Такая,

Чтобы светила, грела всех?
Ответишь?
Киваешь, превращаясь в снег.
И – светишь;

то примеряя на себя невыносимую легкость бытия в одиночестве и обреченности на неизвестность, перевоплощается в Робинзона:

Я к жизни плыл назад,
Роняя смерть…

Для лирического героя П. Кричевского нет тем запрещенных или неудобных. Сколько искреннего восхищения вызывает образ такого себе морального урода из стихотворения "И это чудовище называется мною», который страстно
жаждет какой-угодно ценой обессмертить своё имя! А старательно повторяемые им уроки русской классики (Пастернак, Пушкин, Некрасов) иронически и даже издевательски целиком развенчивают бездуховную суть будущего инженера человеческих душ и властелина умов миллионов.
Стихотворение поразительно своевременное и актуальное – события последнего времени убедительно доказали: этот «гений» цинизма несет в себе «правильный» генетический код и удивительную способность к клонированию себе подобных.
Поэтическая книга П. Кричевского четко структурирована. Деление на разделы художественно и логически убедительное и, вследствие этого, поэзия автора приобретает  полифоничность  и многогранное звучание: Венеция – Коктебель –Прага; Шекспир – Баратынский – Кьеркегор – Кафка – Цветаева – обериуты … Удивления достойна масштабность мировоззрения и культурная продуктивность талантливого поэта!
В поэтическую концепцию мифологических миров автора органично вписываются онирические
стихи и художественные переводы. Признаюсь, П. Кричевский – вдумчивый переводчик, и, пользуясь, определением В. Жуковского, достойный соперник. Кстати, в этом году я имел честь издать совместно с Павлом уникальную поэтическую книгу-билингву  «Бабочкин рай / Птице суждены крылья», в которой стихи автора представлены в моих переводах и наоборот – мои в интерпретации Павла.
Не оставит равнодушным читателя и постмодернистское прочтение известного мифа о Дедале и Икаре в «Новых исследованиях Минойской культуры».
Впрочем, читатель, хватит. Ты и так видишь какой мощный свет    излучает   поэзия Павла Кричевского. Тс-с!
Просто прислушайся к шороху ее лучей, бегущих по строкам…

Анатолий Крыловец,
поэт, автор восьми поэтических книг, лауреат литературных премий «Благовест», имени Валерьяна Полищука, член Союза писателей Украины, кандидат филологических наук, доцент.



Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.


Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні