Стояли на морозі жіночки
У пальтіпасах, шубах із цигейки.
Лилися-крижаніли балачки…
Давили спогади, сльозини, шлейки…*

Чорнява Неля гріла в рукавах
Із Риги «павутинки»… Громна Текля
Плекала сміх сливовий на губах.
Помади купували «єлі-єлі»…

А я ішла по зошит в «райсоюз».
Вдивлялася у лиця різних націй…
Десь небеса в клітинку бачив Стус,
Вимріюючи волю, цвіт акацій…
Десь між крижин конали моряки,
Чекаючи, мов дива, криголама…
А десь пасіонарній з-під руки
Палив орлиним взором орифламу…

Рудів сніжку лютневий майонез,
Пахтів хлібами магазин-шпаківня.
Людва уміла жити без… без… без…
І у шеренги шикуватись рівно…

Із-під прилавка – плед, івасик, жир…
На милицях – нестатки і халепи…
Та не навчили по кутках тужить
Ляльки щербаті буднього вертепу.

Ще не писала віршів, ще жила
В дитинства крижаному вертограді.
З фланелі сукня.
                          Сонечко. Імла…
За галушки і сіль – подяки владі…

Стояли на морозі жіночки.
Цибуляні гірлянди – як прикраси…
Ішла я, поправляючи «очки»,
Зі слоїком – для чаду лапми – гасу…



* жінки продавали цибулю, сплетену в коси, їх вішали собі на груди...